Ця професія була в пошані на Гуцульщині. У давні часи місцеві будівельники могли найбільше розкрити свої вміння, творчу фантазію та індивідуальну майстерність у дерев’яній церковній архітектурі.
У селі Яворові виникли цілі династії, яких запрошували для будівництва церков не тільки в Галичині, а й на Буковині.
У 1894 році у південно-західній частині Загальної крайової виставки у Львові була збудована дерев’яна трикупольна церква в традиційному гуцульському стилі. Церкву спорудив тесля Лесь Кобчук з Яворова з допомогою шести гуцулів-теслярів. Майстра нагородили за це срібною медаллю виставки. Працювали без планів і риштувань.
Усередині виставили церковний реманент, надісланий із різних парафій краю: ікони, плащаниці, євангелія тощо. Експозиція була доволі скромною – більшість священників проігнорувала заклик долучитися до дійства.
Після виставки церкву розібрали й перевезли в село Красів Львівського повіту, де парохував Євген Шухевич — брат Володимира Шухевича. Вона досі там стоїть і перебуває у користуванні громади УГКЦ.
У 1926 році гуцульські майстри Андрій Лищук і Лесь Кобчук звели дерев’яну п’ятибанну церкву гуцульського типу в селі Трофанівка Снятинського району за проєктом архітектора Тадея Врубеля. Вона була філіяльною парафіяльної церкви в Балинцях. Церква стоїть і досі.
Будівничі з Яворова Дмитро Бучук та Лесь Кобчук збудували дерев’яну церкву Різдва Богородиці в селі Яворові.
Інформація і фото – з відкритих джерел.
Косів. Імена
