Як важливо поділитися теплом з людьми. І, що цікаво, ти отримаєш більше.
Вчителі, учні та їхні батьки з Яворівської ЗОШ І-ІІІ ступенів не залишаються осторонь акцій, які проходять у районі та організовують шкільні благодійні ярмарки для підтримки воїнів — своїх односельчан і хлопців, які захищають державу на сході України.
Порадившись з шкільним вокальним колективом «Вишиваночка», вирішили в рамках тижня музики організувати концерт для учасників АТО, які проходять реабілітацію у реабілітаційно-відпочинковому таборі «З любов’ю в серці» для бійців АТО. Дирекція школи підтримала нашу ініціативу, у всьому нам допомогла.
Ми підготували змістовний концерт, але вирішили робити його неофіційним, звиклим, а з жартами, презентацією села, спільним виконанням народних пісень.
Село Яворів славиться ліжникарством, тому ми взяли з собою куделю, овечу вовну, веретено, щоб показати хлопцям, як виготовляють пряжу для ліжників і капців і запропонували їм спробувати прясти.
Першим сів за прядиво високий, весь у медалях і з пораненням на лиці чоловік. Дівчатка допомогли розібратися з куделею, і пішла робота, потягнулася ниточка, Інші теж захотіли спробувати, вийшло цікаве, веселе дійство.
Перша частина концерту була серйозна, далі — гуморески Ярослава Мицканюка та Богдани Шкрібляк. Дуже гарно сприймалися пісні у виконанні Вікторії Кіщук, Юлі Кіщук, Марини Корпанюк, Діани Копильчук, Христини Тинкалюк, Сніжани Вакалюк. Учасники вокального ансамблю підтримували солістів і разом з бійцями підтанцьовували.
Не вірилося, що ці чуйні, веселі, жартівливі чоловіки пройшли таке пекло. І тільки рани не можна сховати.
Велику підтримку мали від бійців і наші читці: Яна Білак та Юля Лосюк. Всі забули про час, — веселилися, танцювали, співали з бійцями українські пісні.
Учні подарували бійцям плетені теплі капці з овечої вовни. Дівчатка поспілкувалися з бійцями, вислухали їхні настанови добре вчитися. Але фраза: «Ми стояли там, щоб ви могли вчитися тут», не залишила нікого байдужим. Ми поїхали додому, переповнені враженням від зробленого, від почутого.
Кожен поніс додому фото, відео, щоб вдома нагадати близьким, що іде війна, що ми повинні створити сильний тил для людей, які віддають життя на сході країни. Хотілося, щоб люди не ставали байдужими до всього, що відбувається.
Центр реабілітації бійців — дуже потрібна справа, все, що ми побачили там, потрібно підтримувати, допомагати.
Цей проект на теренах Косівщини вже більше року поспіль організовують активісти ГО «За покликом серця», живе він за рахунок благодійної допомоги небайдужих людей.
А ще дивує, справляється з тим усім така тендітна Тетяна Костинюк, вона — як мама для вояків, всі її слухають, поважають. Я побачила в цій жінці справжнього патріота, людину слова, людину, яка присвячує своє особисте життя цій потрібній людям справі.
І. Шаль,
вчитель музичного мистецтва
Яворівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
«Гуцульський край», №39, 7.10.2016 року.
Comments are closed.