Довідковий матеріал про регіональну науково-практичну конференцію «Яворів у контексті історії і етнокультури Гуцульщини та України», присвяченої 320-річчю першої письмової згадки про Яворів, 120-річчю від дня народження заслуженого майстра народної творчості та ювілейним датам письменників — вихідців з Яворова (130-річчя від дня народження Марії Колцуняк і 105-річчя від дня народження Романа Яримовича) 20 вересня 2014 року
- Кількість учасників і гостей — 105
- В тому числі доповідачів — 37
- Докторів наук , професорів — 7
- Кандидатів наук, доцентів — 16
- Мають почесне звання заслуженого — 9
- Лауреатів національної премії імені Тараса Шевченка — 2 (Степан Пушик, Роман Горак)
- Керівників і наукових працівників — 4. Національних музеїв (у Києві — Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» і Національний музей народної архітектури і побуту України; у Львові — Національний літературно- меморіальний музей Івана Франка; у Коломиї — Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського).
- Керівники вищих навчальних закладів — Ігор Цепенда, ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; Святослав Мартинюк, директор Косівського інституту Львівської національної академії мистецтв.
- Керівники владних структур і місцевого самоврядування:
- Дмитро Дзвінчук, депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань освіти і науки, декан, завідувач кафедри державного управління та місцевого самоврядування, доктор філософських наук, професор ІФНТУНГ;
- Михайло Шатрук, голова Косівської районної ради;
- Роман Матейчук, голова Косівської районної державної адміністрації;
- Василь Тимків, заступник начальника управлінні культури, національних меншин і релігій обласної державної адміністрації;
- Володимир Козьменчук, начальник відділу освіти Косівської районної державної адміністрації.
Висновки
Високий інтелектуальний рівень учасників конференції, широка географія (Київ, Львів, Чернівці, Коломия, Косів) засвідчили великий інтерес до Яворова як до осередків одного із найвідоміших осередків народного мистецтва, села з унікальними пам’ятками історії і культури (святилища «Терношорська Лада» та Сокільського хребта).
Вернісаж гуцульських ліжників «Барвограй-2014» — це зразок збереження і творчого розвитку гуцульських мистецьких традицій.
З рекомендацій конференцій
З метою дослідження, збереження і популяризації унікальних Яворівських пам’яток історії ф культури підняти клопотання перед районною та обласними радами, Кабінетом Міністрів України про надання статусу Яворову історико-культурного заповідника.
Секретар оргкомітету конференції, директор Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська гражда» Василь Лосюк
-1 thoughts on “Конференція «Яворів у контексті історії і етнокультури Гуцульщини та України»”
Яворів у контексті історії і етнокультури Гуцульщини та України (роздуми над почутим і побаченим)
(06.10.2014 - 06:56)[…] письмової згадки про цей населений пункт відбулася представницька конференція під винесеною у заголовок назвою. Водночас було […]
Невідоме святилище в Яворові? | Яворів мистецький і туристичний
(22.10.2014 - 10:07)[…] вересня 2014 р. я мав честь гостювати на конференції «Яворів у контексті історії і етнокультур…, яку Центр народного мистецтва «Гуцульська ґражда» […]
Comments are closed.