Створенню на Гуцульщині мистецької школи ми завдячуємо саме народним майстрам, які сприяли розвитку і поширенню народних художніх промислів. Майже всі напрямки народного мистецтва набули широкого розвою завдяки талановитим майстрам. Вважають, що фундамент заклали знаменита родина Шкрібляків, Олекса Бахметюк, Марко Мегединюк, Павлина Цвілик, Петро Кошак і багато інших. Просте ремесло вони підняли до рівня мистецтва, дали йому друге дихання.
І сьогодні не переривається зв’язок навчального закладу з народними майстрами. Великим плюсом є те, коли діти з їхніх родин приходять до нас на навчання. Вони твердо усвідомлюють, для чого прийшли і за чим. Такий зв’язок зміцнює співпрацю із народними майстрами. Вони бачать, що їхній труд потрібен, приносить користь людям.
Сьогодні вироби народних майстрів знаходять своє місце в інтер’єрах сучасного дизайну саме завдяки молодим спеціалістам, обізнаним із народним мистецтвом і вимогами сьогодення. Переважно це вироби з екологічно чистих матеріалів, ексклюзивні екземпляри або виготовлені на замовлення. Якраз про це хотілося би розповісти.
Налагоджуючи співпрацю у площині «мистецький навчальний заклад і народний майстер», з’ясувалося, що онук відомого бондаря Василя Федоровича Кіщука з села Річки навчається у Косівському інституті ПДМ ЛНАМ. Зараз Василь Кіщук — на четвертому курсі відділу художніх виробів з дерева. На моє запитання, як він ставиться до бондарства, відповідь була дуже сумною. Але після декількох розмов юнак почав задумуватися і сказав: «Стругати клепки я вмію, обручі такі, як дід робить, можу зробити».
Сьогодні вирішується питання виконання онуком відомого бондаря Василя Кіщука дипломної роботи «Набір бондарського посуду для кухні». Можливо, якраз вдасться зміцнити цю династію, адже йдеться про сімейне ремесло.
Син Василя Кіщука, батько студента, — прекрасний майстер, досконало володіє бондарською справою. Є надія, що онук має бажання іти шляхом, яким крокують його дід і батько, продовжить родинну справу. До речі, саме династії, де секрети родинного ремесла передавали з покоління у покоління, донесли до нас оте прекрасне, що сьогодні з гордістю називаємо народним мистецтвом.
Сам Василь Федорович Кіщук — цікава особистість. Народився у селі Річці, перейняв ремесло від свого батька, який був добрим бондарем. Великим плюсом стало близьке знайомство з Іваном Юрійовичем Грималюком. Це мало значний вплив на формування молодого спеціаліста. Сьогодні він відомий бондар, якому немає рівних з виготовлення дрібного, білого бондарства.
Можливо, лише він виготовляє обручі зі смерекової гілки з подвійним переплетенням. Надзвичайно швидкий у роботі, майже на очах у зацікавлених, особливо студентів, творить виріб, що рідко кому вдається продемонструвати, незважаючи на те, що майстер має травмовану руку.
Кожного року Василь Кіщук з радістю приймає групу студентів з Косівського інституту, проводить для них майстер-клас, що є частиною виробничої практики студентів другого курсу, де вони мають можливість доторкнутися до істинно народного джерела.
Надіємося, що молодший Василь Кіщук, народившись у родині майстра, нас не підведе, і ми побачимо не тільки цікаву дипломну роботу, а й потрібну вжиткову річ, зроблену з місцевого матеріалу, яка зможе прикрасити будь-який надзвичайно вимогливий сучасний інтер’єр. А село Річка поповниться ще однією талановитою династією.
Йосип Приймак,
старший науковий співробітник Регіонального центру народного мистецтва «Гуцульська ґражда».
«Гуцульський край», №31, 31.07.2020 року
Comments are closed.