На пропозицію директора Яворівської ЗОШ І-ІІІ ст., кандидата педагогічних наук, заслуженого вчителя України (з 2008 року і народний вчитель України) Петра Лосюка XVII сесія Косівської районної ради XXI скликання (голова В.І.Мамчук) від 4 березня 1994 року створила науково-дослідну лабораторію НДЛ «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство». З нагоди 25-літнього ювілею НДЛ подаємо інтерв’ю з незмінним завідувачем цієї науково-педагогічної установи Петром Лосюком.
— Петре Васильовичу, якими були необхідність, мета і завдання створення НДЛ? Чому обрали назву «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство»?
— Ще до проголошення незалежності України, коли в суспільстві вирували демократичні процеси, у Яворівській школі 23 травня 1991 року зібрались педагоги-ентузіасти усіх трьох частин Гуцульщини — Галицької, Буковинської, Закарпатської. Зібрання (згодом обрали Гуцульську освітянську раду) визначило першочергові й перспективні завдання розбудови гуцульської школи як регіональної української національної.
Серед першочергових завдань стали такі: усе заполітизоване відкинути з освітнього процесу й активно працювати з краєзнавчим матеріалом, тобто регіональним етнографічним компонентом. У Гуцульському етнографічному регіоні — гуцульщинознавством, а це — знання історії Гуцульщини в контексті історії України, природи, господарства, народного мистецтва, фольклору, говірки, звичаїв, традицій, обрядів. Так у першій половині 90-х років XX століття термін «гуцульщинознавство» ввійшов у педагогічний обіг.
Гуцульщинознавство розрізняють як розділ науки і шкільний предмет. Для його вивчення в школі стало необхідним науково-методичне забезпечення. Цю функцію покликана виконувати науково-дослідна лабораторія.
Століттями на Гуцульщині формувався цілий пласт народної педагогіки (шкільна освіта була найзанедбаніша), а етнопедагогіка — це наука про народну педагогіку. Завданням НДЛ стало дослідження всього кращого в народній педагогіці і використання його в шкільному освітньому процесі.
— Чи оправдало себе створення НДЛ?
— Без навчально-методичного забезпечення гуцульщинознавство було б лише продекларованим. Старший науковий співробітник НДЛ, відомий педагог, літературознавець Ігор Пелипейко розробив орієнтовні програми з гуцульщинознавства, до яких вчителі могли вносити свої зміни. Ігор Аполлонович підготував посібники «Плай» (книга для читання про Гуцульщину), «Флояра» (хрестоматія з гуцульського фольклору), «Мій рідний край»: природа, господарство, населення Гуцульщини», «Гуцульщина в літературі» та інші. У Петра Лосюка такі книги як: «Декоративно-прикладне мистецтво в школі», «Гуцульська школа», «Гуцульщинознавство в українській національній школі», «Регіональний етнографічний компонент в сучасній школі», «Хрестоматія з Гуцульщинознавства» та ін. Разом з І.А.Пелипейком заснували і видали десять номерів журналу «Гуцульська школа».
Готували і видавали книги з гуцульщинознавства Василь Курищук, Никанор Крет, Аделя Григорук та багато інших авторів. До речі, в період гіперінфляції у 90-х роках XX ст. автори видавали книжки без жодної копійки з державного бюджету. У «Бібліотеці гуцульської школи» до цього часу видано 34 книжки.
З метою підготовки вчителів до вивчення гуцульщинознавства у школі проводили всеукраїнські і регіональні науково-практичні конференції, методологічні та методичні семінари та інші заходи.
Отже, вивчення рідного краю в певній системі стало важливим вихованням справжнього, а не абстрактного патріотизму. Виявлення національних коренів в етнографічних регіонах України (Бойківщині, Волині, Гуцульщині, Поділлі, Поліссі, Наддніпрянщині, Слобожанщині, Таврії та ін.) дає можливість зафіксувати національні домінанти, які визначають етнічне обличчя нації, формують ідентичність українця — громадянина, патріота України. А бойки, волиняни, гуцули, подоляни, поліщуки, слобожанці, таврійці — це субетноси, тобто етнографічні групи в різних місцевостях України, але етнос їх спільний — українці. Крім українського етносу, в Україні проживає понад сто інших етносів (білоруси, болгари, греки, євреї, поляки, росіяни, румуни, угорці та ін.), які є громадянами України, але етнічної землі в Україні не мають. Таким чином, НДЛ досліджує не тільки освітянські, але й гострі суспільні проблеми і дає їм теоретичне й практичне обґрунтування. Сподіваємося, що з переліченого вище випливає відповідь на поставлене запитання.
— Як ви оцінюєте сучасний стан шкільної освіти і початок її реформування?
Відомо, що в теперішній час освіта опинилася в глибокій кризі. Щоб випускникам загальноосвітніх шкіл успішно скласти ЗНО, потрібні дві освіти (одна державна, друга від репетиторів платна, яка непосильна для більшості батьків). Випускники й батьки у відчаї: у школі вчать те, що не потрібне в житті. Отже, необхідна реформа освіти. Навчання першокласників на компетентнісній основі, створення необхідного освітнього середовища, що профінансовано державною, подало обнадійливий початок реформи.
Хвилює навчання дітей у перехідний період (2019–2027 рр.). Міністерство освіти і науки України запровадило оновлені освітні програми для 5–9-х класів, але для їх реалізації потрібне навчально-методичне забезпечення. Де, для прикладу, вчителю гірської школи отримати методичні матеріали? До вирішення цієї проблеми прилучилася наша НДЛ.
— Чи вирішуються проблеми гірської школи, про які ви пишете в пресі?
— Справді якщо чимало невирішених проблем є взагалі в освіті, то в гірській місцевості їх набагато більше. Тому народний депутат Юрій Соловей і начальний відділу освіти РДА Володимир Козьменчук запросили керівників Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти провести виїзне засідання Комітету на Косівщині. 14 червня 2017 року таке засідання відбулося. Народні депутати переконалися в тому, що для збереження і сталого розвитку Карпат необхідно вирішувати проблеми освіти. За матеріалами засідання НДЛ підготувала регіональний пілотний проект «Розбудова нової української школи в гірській місцевості українських Карпат».
Оббиваючи пороги чиновників у Києві та Івано-Франківську, нічого не вдалося вирішити для реалізації проекту, нарешті Андрій Лопушанський — народний депутат зі Львівщини 19 січня 2018 року подав запит у залі засідань Верховної Ради України щодо проекту. На запит обласні держадміністрації Закарпатської, Івано-Франківській, Львівської, Чернівецької областей повідомили, що підтримують проект і на цьому все затихло.
Одночасно з роботою над проектом і пошуком засобів його реалізації НДЛ підготувала і видала у 2018 році науково-методичний посібник «Вчені-горяни — гірській школі» обсягом 38 друкованих аркушів (336 сторінок формату А-4). Завданням було наповнити посібник змістовим матеріалом, необхідним для вивчення новацій, що містять оновлені освітні програми на перехідний період до 2027 року на основі головних компонентів нової української школи (дитиноцентризму — орієнтації на потреби учня, компетентнісногОч. підходу, педагогіки, партнерства), забеЗч, печуючи рівний доступ учнів у гірській місцевості до якісної освіти.
Використовуючи посібник, педагоги 245 шкіл Івано-Франківщини мають можливість органічно вплітати в освітній процес цілий пласт матеріальної і духовної культури горян (господарську трудову діяльність, народне мистецтво, побут, обряди, фольклор, звичаї, традиції, туризм), що слугує збереженню етнокультурної ідентичності й унікальності гірських районів в рівнянні з рівнинними. А в горах заклади освіти мають чимало своїх регіональних труднощів. Це, зокрема, бездоріжжя, проблеми з транспортом, для багатьох місцевостей його відсутність, часті рясні опади, що призводить до повеней, снігові замети, вітровії, проживання на відстані 4–10 кілометрів від школи. Це все ускладнює дітям відвідування шкіл.
Крім цього, через недофінансування у школах не оновлюється матеріально-технічна база, не ремонтуються приміщення шкіл. Більшість гірських районів області дотаційні (власні доходи в межах 10 відсотків). НДЛ разом з відділом освіти Косівської РДА підготували й надіслали доповнення до законопроектів щодо статусу гірських й високогірних населених пунктів та до проекту Закону України «Про повну загальну середню освіту» про адресну державну фінансову підтримку дотаційних районів.
Як то кажуть, хто стукає, тому відчиняють. І голова обласної ради Олександр Сич дав доручення підготувати спільно з департаментом освіти і науки та молодіжної політики ОДА підпрограму 11 «Гірська школа» як доповнення до Програми розвитку освіти Івано-Франківщини на 2016–2023 роки. Активну участь у підготовці і прийнятті підпрограми брали депутати обласної ради Дмитро Дзвінчук і Юрій Черневий — голова постійної комісії обласної ради з гуманітарних питань і свободи слова. І підпрограма 11 «Гірська школа» прийнята 28 сесією обласної ради 17 травня 2019 року (№1120–27/2019).
Виконання цієї підпрограми дасть можливість мати в горах дітей і молодь, які збережуть у Карпатах те, що ще можна врятувати. Стало аксіомою: «Врятуємо гірську школу — врятуємо Карпати».
Успішній діяльності НДЛ сприяла тісна співпраця і взаєморозуміння з начальниками відділу освіти Косівської РДА Ярославом Матійчаком, Василем Курищуком, Володимиром Козьменчуком, за що їм щира вдячність.
Інтерв’ю записав Ігор СУСАК.
Comments are closed.