На берегах Рибниці, що круто в’ється між горбами, лежить гірське село Яворів. Воно має славні трудові та мистецькі традиції, створені копіткою працею. До цього часу тут збереглися фольклор і гуцульський побут, самобутні звичаї і обряди.
Яворів — перлина Гуцульщини. Тут зростали і творили відомі не тільки в Україні, але й далеко за її межами, майстри народного мистецтва — різьбярі Шкрібляки і Корпанюки. Дотепер їх цінують, пам’ятають і шанують. Так склалося, що наше село стало центром художнього промислу — ліжникарства.
Ліжник — це не лише ужитковий виріб, а й мистецький твір. З року в рік майстрині вдосконалюють процес виробництва, підбору узорів і кольорів, хоча він нелегкий. Більше п’ятнадцяти дій треба провести, щоб народилось барвисте диво, яке своєю самобутністю і колоритністю радує шанувальників яворівського ліжника.
Велику роботу зі збереження і розвитку народних художніх промислів проводить центр народного мистецтва «Гуцульська ґражда» (директор Василь Лосюк). Упродовж останніх років традиційними стали щорічні виставки гуцульських ліжників «Барвограй».
Змістовно, з участю відомих майстрів, проходять науково-практичні конференції. Частими гостями цих дійств є наш земляк Василь Корпанюк — доцент кафедри декоративно-прикладного мистецтва інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, заслужений працівник освіти України Катерина Сусак, працівники відділу освіти, знавець і поціновувач славних традицій нашого села, кандидат педагогічних наук Петро Лосюк.
Розмаїттям барв і оригінальністю відзначаються роботи заслуженого майстра народної творчості Василини Калинич, доньки відомого різьбяра Юрія Корпанюка Анастасії Хім’як. Більш модерно виглядають барвисті ліжники Ганни Копильчук, Василини Романчич, Марії Рибчук, Наталії Кіщук, Ганни Шрайбер, Марії Шатрук, Василини Корпанюк, Ганни Шатрук.
Кожен ліжник має свою назву, узір. Майстрині вкладають у них своє творче натхнення, уміння і фантазію.
Довершеністю виконання славляться роботи Василини Прокопишин. У її творчому доробку є понад шістдесят виробів, які були належно оцінені на виставках у Коломийському музеї і на вернісажах гуцульських ліжників «Барвограй». Чимало її робіт знайшли своїх поціновувачів у Києві, Донецьку і навіть далеко за межами України — в Польщі, Німеччині, Голландії.
Добрим помічником і порадником майстрині є її чоловік Михайло. Він — творча людина, музикант-самоук, безмежно закоханий у свій рідний край. Недавно з’явилась творча ідея проведення майстер-класу з виготовлення виробів із вовни. Для цього обладнали чималий зал, де вмістили виставку ліжників, поясків, капців, накидок, тапочок. Тут і ткацький верстат, граблі та куделя, на яких Василина Тимофіївна демонструє процес виготовлення ліжників.
А поряд — стенди і колажі зі знімками та книгами про наш славний гірський Яворів, його туристичні маршрути. Є і невеликий куточок, де розміщено чимало старовинних речей домашнього вжитку, одягу. Та найціннішим експонатом є ліжник, якому вже понад сто років. Його виткала прабабка знаної майстрині Василини.
Щиро і душевно зустріло творче подружжя гостей із різних міст Польщі, Німеччини, Прибалтики, Голландії.
Тож залишається побажати Прокопишиним і надалі мистецьких злетів та з творчим натхненням примножувати славу рідних Яворова та Гуцульщини.
М. Васильченко.
«Гуцульський край», №8, 22.02.2019 року
Comments are closed.