Яворівські майстрині

Яворівські мистецькі досягнення

Сьогодні Яворів є унікальним осередком художнього промислу — ліжникарства. За останні роки відбувся справжній ренесанс яворівського ліжника. Це барвисте диво, завдяки співпраці майстринь-ліжникарок з професійними художниками, є не лише ужитковим виробом, а й мистецьким витвором. І Яворів по праву тепер називають столицею ліжникарства. Багатогранна вікова творчість яворівських майстринь ліжникарства заслуговує на велику пошану. Так згідно […]

Честь висока — захищати Україну

Україна повинна знати своїх героїв. Саме з такою метою у Яворів-Безульківській ЗОНІ I-II ступенів провели зустріч з воїном АТО В.Б.Лазоряком, нашим односельчанином. Учні і вчителі мали можливість послухати розповідь учасника бойових дій, поспілкуватись із ним та отримати відповіді на свої запитання. Василь Борисович закінчив Чернівецький технікум за спеціальністю «кваліфікований провідник пасажирського вагона». Служив в учбовому […]

Гуцульській освітянській раді — 25

На території України, крім адміністративно-територіальних одиниць (області, райони), впродовж віків сформувалися етнографічні області (етнографія — від грецьких слів «етнос», що означає народ, і «графія» — опис, дослівно — опис народу). Щоб не було плутанини, їх називають етнографічними регіонами. Серед них найбільш виражені особливості мають Бойківщина, Волинь, Гуцульщина, Наддніпрянщина, Поділля, Полісся, Слобожанщина, Таврія та ін. Особливості виявляють себе в історії розвитку краю у контексті історії України, природі, господарській діяльності, народному мистецтві, говірці, фольклорі, звичаях, традиціях та ін.

У кожному регіоні проживають ет нографічні групи українців, тобто суб етноси: на Бойківщині — бойки, Волині — волиняни, Гуцульщині — гуцули, Поділлі — подоляни, Поліссі — поліщуки, Слобожанщині — слобожанці, Таврії — таврійці. Необхідно наголосити, що всі субетноси — українці, громадяни України. Проте у ЗМІ і наукових працях широкий загал авторів, серед них навіть і професори, допускають грубу помилку, ототожнюючи поняття «етнічний» і «етнографічний» (нерідко читаємо «етнічна Гуцульщина» і тому подібне). Read more about Гуцульській освітянській раді — 25

Виставка яворівських ткачів

На черговій виставці в Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини свої творчі роботи представила відома сім’я ткачів з Яворова — Михайло Прокоп’юк та Олена Прокоп’юк-Шкрібляк.

Майстри виготовляють ткані рушники, скатертини, доріжки, накидки на крісла та дивани, набори серветок. Оригінальним задумом відзначається цикл творів Олени Дмитрівни «Роси Гуцульщини» — за календарним циклом.

Тонким підбором відтінків майстриня передає настрої, викликані святковими росами весни, густими, повними сонця, росами літа, холоднуватими — осені та ніжним, делікатним інеєм зими. До деяких творів додано своєрідні поетичні анотації — вірші, написані Оленою Дмитрівною, які підсилюють загальне емоційне враження. На відкритті виставки всі присутні мали нагоду слухати її поезію у авторському виконанні та декламацію онуків. Read more about Виставка яворівських ткачів

Елегантна книжечка про Яворів

Коли у вересні 2014-го року в Яворові відбувалися заходи з приводу 320-річчя першої письмової згадки про нього (що співпало зі 120-річчям від дня народження одного з класиків гуцульської різьби Семена Корпанюка та 130-річчям письменниці Марії Колцуняк – родом з Яворова), в роботі науково-практичної конференції взяли участь дуже багато шанованих гостей, і серед них – професор Дмитро Дзвінчук з Івано-Франківська, «за сумісництвом» − депутат обласної ради.

Помимо того, що Дмитро Іванович сам виступив із доповіддю на пленарному засіданні, він «пройшовся» також і по всіх секціях, щось занотовував, а на завершенні дійств сказав, що підібрав низку кращих матеріалів й обіцяє їх випустити окремою книжечкою по лінії товариства «Знання» власним коштом. Read more about Елегантна книжечка про Яворів

Моїм покликанням є національно-патріотичне виховання дітей і молоді

Петро Лосюк, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України, кандидат педагогічних наук, народний вчитель України, 50 років працював директором Яворівської школи, зараз займається науково-дослідною роботою. І не просто як хобі, а живою, діяльнісною, щоб вирішувати актуальні проблеми.

Петро Васильович говорить, що у час війни в Україні його покликанням є національно-патріотичне виховання дітей і молоді. І ці слова не розходяться з ділом. У березні 2015 року разом з А.Г.Григорук підготували об’ємистий збірник методичних матеріалів для навчальних закладів «Ростимо юних патріотами України» (238 сторінок формату А4). Read more about Моїм покликанням є національно-патріотичне виховання дітей і молоді

Побачене й почуте на заходах в Коломиї

Як ви думаєте, чи можна розповісти про серйозний захід у злегка гумористичному тоні? Я вимушений це зробити, позаяк був запрошений в якості фотографа на виставку-вернісаж «Барвограй-2015», але оскільки в такій іпостасі мені довелося побувати вперше, брак належного репортерського досвіду дався взнаки: мій фотоапарат спрацював більш-менш непогано, а ось підключений до нього диктофон не зафіксував нічого. Тому як неспеціаліст в галузі народного мистецтва і незнайомий з більшістю гостей заходу (а їх було чимало – з Коломиї, Івано-Франківська та інших міст, селищ і сіл України), обмежуся короткими коментарями до зафіксованих фотосюжетів, а Ви, шановні читачі, самі доповните наведені зображення відповідною інформацією, де і хто (імена, титули, посади) там знаходиться, за що Вам буду дуже вдячний – підпишу лише тих, кого знаю особисто, а це, переважно, мої земляки-яворівчани. Read more about Побачене й почуте на заходах в Коломиї

«Перлина Гуцульщини» наздоганяє реформи

Народ знає таку притчу. Коли Бог створив світ і роздавав народам землі, гуцул спізнився. Прийшов до Бога і слізно просив, щоб і йому уділили. Бог вислухав і каже: «Якщо ти так щиро просиш, то в мене є в Карпатах чудова закутина, і я тобі її даю».

Ця закутина була Гуцульщиною. Вона впродовж віків, перебуваючи під владою багатьох держав, не тільки вижила, але й розвивалася. Гуцули як етнографічна група українців (субетнос) зберегли ідентичність українця.

І ось пронеслась буря децентралізації. Буревій, як правило, залишає завали, які доводиться розчищати. А жителі шести сіл Яворівського куща проспали. Коли проснулись, то дізнались, що вони у Косівській об’єднаній територіальній громаді (скорочено ОТГ).

Виявляється чиновники не дрімали і зробили свою справу. Згідно методики реформи самоврядування до Косівської ОТГ записали шість сіл Яворівського куща і села: Вербовець, Старий Косів, Смодна, Черганівка. Ті села, що не подали відповіді на запрошення міської ради ввійти до Косівської ОТГ, а це Яворів, Соколівка, Річка, Бабин, Город, в перспективному плані створення ОТГ в області, затвердженому сесією обласної ради, числяться в складі Косівської ОТГ. Села Снідавка, три приміські села і Черганівка, які дали негативні відповіді, числяться в списку тих,хто проти входження до Косівської ОТГ. Read more about «Перлина Гуцульщини» наздоганяє реформи

Україна у нас одна!

Я народилася в Дніпропетровській області, а проживаю і навчаюсь у Запоріжжі. В українському колегіумі, хоча сама росіянка з діда-прадіда. Але моя родина — українські патріоти. Мій дідусь — Ніколай Козлов — майор погранвійськ СРСР у відставці. Йому було 61 рік, коли на Донбас вторгнися російські війська під виглядом «місцевої самооборони». Як справжній воїн, він зголосився у військоматі добровольцем на фронт. Та йому відмовили у зв’язку з віком. Тоді він вступив до легендарного батальйону «Донбас», ініціатором створення якого був нині народний депутат Семен Семенченко й обрав собі позивний «Матвій». Так звали когось із його родини — той був військовим пілотом й загинув під Ленінградом. На прощання дідусь прийшов у чорній уніформі з рушницею через плече (згодом йому вручать автомат) і пожартував: «Ми створюємо донецьку УПА!». Бабуся плакала, а я тоді й не зрозуміла змісту його слів…
Read more about Україна у нас одна!

«Невідоме святилище» в Яворові закривається «на ремонт»…

Про те, що село Яворів буквально «кишить» скельними святилищами давнини, написано багато й багатьма. Зацікавлені можуть або придбати відповідні книги (наприклад, двотомник «Старожитності Гуцульщини», опублікований під редакцією професора Миколи Кугутяка), або ознайомитися з ними в Інтернеті, набравши в Google відповідний запит. І ось недавно Василь Павлів «відкрив» ще одне «святилище», яке хоч і має в своєму складі так би мовити «сакральні камені», але розташоване не серед неприступних скель, а на легко доступній усім бажаючим відносно рівнинній площі обабіч стежки, якою ходять з присілків Широкий та Віпчинка на Село Перше і Друге. Років 30 тому, коли функціонували валило і млин у Лосюка Петра-«Квачука», цією стежкою щодня переходили до десяти осіб, а нині значно менше; бувають дні ба й тижні, коли тут не з’являється жодна жива душа.

Мова йде про толоку родини Магничів, яка називається Одаї. Василь Павлів, що постійно проживає в Джурові, а в Яворові гостює приблизно раз на 4–5 років, у своїй публікації називає цю місцину «Одаїв», як співзвучну з одноіменним знаменитим селом у Тлумацькому районі, де археологами виявлені реальні сліди проживання людей ще у верхньому палеоліті (орієнтовно 30 тисяч років тому), як і пам’ятки багатьох інших культур — лінійно-стрічкової кераміки, трипільської, тракійського гальштату — й аж до епохи середньовіччя (Київська Русь). Read more about «Невідоме святилище» в Яворові закривається «на ремонт»…

В Яворові відбувся VI вернісаж гуцульських ліжників — «Барвограй-2014»

У барви вбралась ліжникарська столиця

Однією з ключових подій у рамках відзначення 320-річчя від часу першої писемної згадки про Яворів, яке громада села разом з численними гостями з Києва, Львова, Івано-Франківська, Чернівців та Коломиї, як уже розповідала «Галичина», відзначала 20 жовтня і на другу Богородицю — храмове свято, став вернісаж гуцульських ліжників «Барвограй-2014».

Яворів, і це не перебільшення, є столицею ліжникарства в Україні та й, мабуть, і в Європі. Бо за його межами і ще низки сіл Косівщини це унікальне народне вжиткове мистецтво, як підкреслив директор Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська гражда» Василь Лосюк, лише фрагментарно представлено ще на Поділлі та Закарпатті і в Румунії. Read more about В Яворові відбувся VI вернісаж гуцульських ліжників — «Барвограй-2014»